1095 днів болю, боротьби і надії

Три роки. 1095 днів. 1095 ночей. Саме стільки часу Україна тримає стрій, бореться, виживає, не втрачаючи віри.

На площі Вацлава Гавела лунає український гімн. Один голос, одна мелодія, озвучена нашим випускником. Це не просто спів — це крик душі, пам’ять про кожного, кого забрала війна. Один голос, який тільки видається самотнім посеред простору площі. Бо за цим голосом — мільйони.

12 654 загиблих серед мирного населення.
669 поранених дітей.
46 000 полеглих українських воїнів.
29 654 поранених мирних громадян.
6 906 000 вимушених біженців.
20 000 викрадених українських дітей.

За цими цифрами — не статистика, а зламані долі, ненаписані історії, нездійснені мрії.

Але навіть у найтемніші часи Україна не зламалася. Вона продовжує боротися, любити, співати. Бо цей спів — це не тільки смуток, це також надія. Звук гімну відлунює на вулицях мирного європейського міста як обіцянка, що кожен загиблий не буде забутий, кожен злочин — буде засуджений, кожен украдений голос — повернеться.

Слава Україні!
Героям слава!

🎤 Вокал: В’ячеслав Корсак – наш випускник 2003 року, тенор – член хору Національного Театру Чехії в Празі, тенор, соліст в операх в “Чорт і Кача” – А. Дворжака, “Чарівна Флейта” – В.А. Моцарт, “Шванда Дудак” – Я. Вайнбергер, “Катя Кабанова” – Л. Яначек, “Лішка Биструшка” – Л. Яначек.